"Наполеон и корсиканка" - Национальный академический театр русской драмы им. Леси Украинки

Ходжу до театру десь раз на рік, получається так. Минулого року був в Ів.Франка на "Ревізорі". Піпєц, а не спектакль зі Ступкою молодшим у головній ролі головного підораса.

Цього року пішов у Лесі Українки на "Наполеона і корсиканку". Спектакль ніби нормальний, навіть Наполеон (Давид Бабаев) вправно грав (хоча всі актори ніби надривались, таке враження, шо як була б гітара в руках, то вони б трощили б нею все як Курт Кобейн, намагаючись унести думки глядачів у мистецьку височинь).

Але гумористичний акцент у дійстві було знову зсунуто на підорасів та інші "брудні лайки". Найцікавіше те, що глядачі саме на це і чекали! Вони ніби прийшли до театру, надивившись лайна по тєліку, і дуже себе тішили, чуючи те саме лайно у незвичному для них місці – академічному театрі...

І таке враження, що академічний театр перетворюється на чорт-зна-що, щоб заманити побільше "високоосвіченої публіки", охочої послухати матюків зі сцени. Мені це нагадало вульгарні жарти зі стенд-ап-комеді, що її показуютьу мультиках типу Симсонів або Саус-Парку.

Можливо я дещо перебільшую, або спектаклі такі попадаються, або воно так завжди і було:-), але тепер бажання у мене ходити по таких "класичних" виставах жодного нема.

Наступного разу, сподіваюсь, в оперу піду. Там слів не чути:-).